Все одно, це не дуже

52

Сиджу з дівчиною, вирішую сходити за пивом.

— О, ти в магазин? Купи мені шоколадку заодно?
— Та без проблем. Яку тобі?
— Ой, та будь-яку…

Повертаюся, простягаю шоколад.

— З чорницями? Фу… Краще б з горішками купив або з родзинками. Їж сама свою чорничну!

Сестра зібрався на тренування, на виході зрозуміла, що забула щось.

— Ой, дай мені футболку з шафи, будь ласка.
— Окей… Яку саме?
— Без різниці, будь-яку.
— Тримай, — простягаю дві на вибір.
— Ці? Бе-е-е! Одна з дурним малюнком, інша кольору дебільного… Нічого краще немає?

Вирішили з мамою чаю попити.

— Мам, ти який будеш?
— Та все одно. Якою ти будеш, такий і я.

Заварюю.

— О господи, це що, з гвоздикою? Не люблю її. Краще суничний зроблю собі!

А навіщо, нащо мені чорні б-е-ем ви говорите, що вам все одно, а потім чіпляєтеся? Ніяк не зрозумію.