Жалюгідне, але щасливе обличчя

59

Не секрет, що більшості сучасних людей мало цікавлять політичні чвари, коли є робота, інтереси, відпочинок. Хто скільки місць набрав, хто кого як назвав — обговорювати це всі можуть або ті, кому Екшн сно цікавий сам процес, або ті, кому зайнятися нічим.

Але все-таки ми не у вакуумі живемо, а в якому-немає, але суспільстві, і в цьому суспільстві є якась влада, яка іноді щось людям говорить.

Ціни, на відміну від доходів населення, ростуть — а щасливе обличчя з телевізора говорить про зростання добробуту.

Вводяться нові закони, підвищуються збори і відрахування — а щасливе обличчя говорить, що це для нашого блага.

Замість поліпшення ситуації на дорогах, будівництва трас, розв’язок і пішохідних переходів посилюються штрафи — а щасливе обличчя говорить, що так і повинно бути, адже у всьому винен непристебнутий ремінь або «окремі недобросовісні водії».

Супутники б’ються об небесну твердь, електронна промисловість відсутня як клас, автопром не штурхав тільки ледачий — а щасливе обличчя говорить про нанопрорывах і мільярдні інвестиції.

У підсумку на заданий товариству питання «Кому ви довіряєте більше?» товариство досить виразно говорить: «Тільки не того щасливого обличчя!» Точніше, не тим, хто за ним стоїть.

Раз в декілька років можна згадати про політику, раз вже питають. Але щасливе обличчя знову тут як тут — дякує за велику довіру і високий відсоток.

Виникають смутні сумніви. Нас хто-небудь взагалі чув? Спливають незручні факти: почули, але заткнули вуха і сказали по-своєму. Неприємно, коли тебе постійно тримають за дурня, сміються в очі і кажуть: «Як тобі ж добре насправді, дурник!» Ось тоді і починається «активія» — нікому не потрібна, але самі напросилися.

А «втомлені» — задовбали. Вам приємно бути в ролі безсловесного стада? Тоді мовчіть і не заважайте.