Краще перезадолбать, ніж недозадолбать

11

Не повірите, але мене задолбали… боятися задолбать. Не хочеться залишати погане враження і бути об’єктом жартів. Моя сором’язливість йде прямо з дитячого досвіду.

Так, моя подруга спроможеться запитати у вас, кондуктор, їде трамвай до вулиці Марата, навіть якщо збоку на табло світиться: «вул. Марата». Іноді краще перестрахуватися.

Так, у вас на вхідних дверях наклейка «VISA», але, повірте, рівно п’ять хвилин тому біля іншого магазину це виявилося неправдою. Чи Не краще заощадити наш час на такі дрібниці?

Так, я запитаю у вас, консультант, де знаходяться подушки 30×30 іншого кольору у відділі «Подушки». Вони можуть бути де завгодно — я переконався в цьому пару відділів тому.

Я можу ставити вам тупі, на ваш погляд, питання, сто раз уточнювати, адже мені потрібно точно знати, що, як, де і коли. Я в цьому не розбираюся. Зате я розбираюся в тому, в чому не розбираєтеся ви, і з задоволенням відповів би на будь-які ваші запитання щодо своєї діяльності.

Оточуючі — ідіоти? Клієнти — хамло? Киньте, життя не варте того, щоб відволікатися на такі дрібниці. Навряд чи ви зустрінетеся коли-небудь ще з цими людьми. Так навіщо псувати собі настрій якимось маренням? Посмійтеся над цим у колі друзів, зробіть свої висновки з ситуації і забудьте.