Хто не витерся, я не винен

64

Справа була у всім відомому громадському харчуванні в центрі Єкатеринбурга. Сиджу в туалеті, раптом лунає стукіт у двері. Я вирішив не відповідати — думаю, зрозуміють, раз двері закриті. Через кілька секунд знову стукають. Я, в принципі, вже готовий виходити, знову мовчу.

— Є хто-небудь?
— Так.

Відповідь я запам’ятаю на все життя:

— Добре, відкриваю!